Положення про форми і види внутрішньоліцейного інспектування

Положення про форми і види внутрішньоліцейного інспектування

 1.Загальні положення.

Під внутрішньоліцейним інспектуванням розуміємо аналіз роботи педагогічного працівника та стан освітнього процесу.

  1. Мета й завдання.

Мета внутрішньоліцейного інспектування – отримати вичерпну та всебічну інформацію про стан освітньої роботи в закладі освіти й вчасно внести корективи в освітній процес.

Головними завданнями внутрішньоліцейного інспектування є:

  • періодична перевірка виконання програм з предмета та з виробничого навчання;
  • систематичний контроль результатів викладання навчальних дисциплін, проведення виробничого навчання, дотримання педагогічними працівниками науково обґрунтованих вимог до реалізації змісту освіти;
  • поетапний контроль процесів засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками, виявлення рівня їхнього розвитку, володіння методами самостійного здобування необхідної інформації;
  • надання допомоги педагогічним працівникам в організації освітньої роботи;
  • вивчення досвіду викладачів, майстрів виробничого навчання;
  • постійна перевірка різних планів роботи закладу освіти, схвалюваних управлінських рішень.
  1. Вимоги до внутрішньоліцейного інспектування та прав інспектованих.

Внутрішньоліцейне інспектування має плановий, систематичний і цілеспрямований характер. Воно має бути багатоаспектним і водночас диференційованим. До здійснення внутрішньоліцейного інспектування необхідно залучати кваліфіковані управлінські й педагогічні кадри.

Педагогічний працівник, якого перевіряють, має право:

  • знати строки контролю й критерії оцінювання його діяльності;
  • знати мету, зміст, види, форми і методи контролю;
  • своєчасно ознайомлюватися з висновками і рекомендаціями адміністрації;
  • звернутися до конфліктної комісії чи до вищих органів управління освітою за умови незгоди з результатами контролю.
  1. Алгоритм здійснення внутрішньоліцейного інспектування.

Складання єдиного плану перевірки стану справ усіх структурних підрозділів (усіх напрямів роботи) закладу освіти.

Відповідальний за перевірку складає план-завдання з інспектування посадової особи, затверджує його у керівника закладу освіти. План-завдання встановлює специфічні особливості перевірки. Воно має забезпечити достатню поінформованість інспектора.

За підсумками перевірки складають підсумковий документ (довідку чи доповідь). Він має відображати:

  • підстави для перевірки (план роботи закладу освіти, наказ, розпорядження тощо);
  • джерела отримання інформації (анкети, перелік розглянутих документів, контрольні зрізи тощо);
  • кількість відвіданих уроків, лекцій, семінарів, практичних занять;
  • інформація з питань, поставлених у плані-завданні;
  • висновки і пропозиції за підсумками перевірки.
  1. Форми й види внутрішньоліцейного інспектування.

Внутрішньоліцейне інспектування здійснюється у двох формах:

  • індивідуально-особистій (представник адміністрації перевіряє ту чи іншу ділянку роботи);
  • колективні (контроль здійснює група інспекторів).

З метою глибшого вивчення стану процесів навчання й виховання учнів використовують наступні види контролю:

  • попередній;
  • особистісно-професійний;
  • тематичний;
  • узагальнювальний;
  • комплексний.

Попередній контроль. Його метою є запобігання можливим помилкам у роботі педагогічного працівника та сприяння зростанню ефективності його праці.

Особистісно-професійний контроль. Цей вид контролю має на меті перевірку діяльності одного викладача, майстра виробничого навчання або групи педагогів з конкретного питання (наприклад, поурочне планування роботи педагогічного працівника, якість і результативність з тієї чи іншої теми й тощо).

Під час особистісно-професійного контролю інспектор має право:

  • ознайомитися з документацією відповідно до функціональних обов’язків працівника, навчальних програм (наприклад, з тематичним плануванням, з поурочними планами, журналами, зошитами учнів, протоколами батьківських зборів, планами виховної роботи, аналітичними матеріалами педагогічного працівника);
  • здійснювати експертизу педагогічної діяльності, моніторинг результатів освітнього процесу з наступним аналізом отриманої інформації.

За результатами особистісно-професійного контролю діяльності педагогічного працівника інспектори оформляють довідку.

Тематичний контроль. Мета цього виду контролю – мобілізувати педагога чи педагогічний колектив на вирішення певних завдань дидактичного, методичного або виховного характеру, які за тієї чи іншої причини вирішено не досить успішно. Тематичний контроль можна здійснювати з таких проблем як індивідуалізація й диференціація навчання, рівень сформованості загальноосвітніх умінь і навичок, активізація пізнавальної діяльності учнів та з інших питань. Теми контролю визначають відповідно до програми розвитку й плану роботи закладу освіти, аналізу роботи закладу за підсумками навчального року. Результати тематичного контролю оформляють у вигляді довідки. Педагогічний колектив ознайомлюється з результатами тематичного контролю на засіданнях педагогічної ради, нарадах у присутності директора, його заступників, засіданнях методичних комісій.

Узагальнювальний контроль. Його мета – з’ясування впливу різних педагогічних працівників на учнів однієї групи. Він дає можливість за допомогою методу порівняння визначити глибину цього впливу. Узагальнювальний контроль здійснюється в конкретній групі. Тут інспектор вивчає весь комплекс освітньої роботи, який передбачає:

  • Діяльність усіх педагогічних працівників в одній групі;
  • Залучення учнів у пізнавальну діяльність;
  • Прищеплення інтересу до знань;
  • Співпраця педагогів та учнів;
  • Психологічний клімат у трудовому колективі.

Групи для здійснення узагальнювального контролю визначають за результатами аналізу роботи закладу освіти за підсумками навчального року. Термін узагальнювального контролю визначають за необхідною глибиною вивчення стану справ у групі. За результатами узагальнювального контролю відбуваються малі педради, наради в присутності директора чи його заступників, години класного керівника, батьківські збори.

Комплексний контроль. Мета комплексного контролю – отримати значний обсяг інформації з заявленої проблематики та на цій основі здійснити багатоаспектний аналіз стану справ з конкретного питання. Для здійснення комплексного контролю визначають групу інспекторів, що складається з членів адміністрації закладу освіти, керівників комісій, ефективних педагогічних працівників. Члени групи мають чітко визначити мету, завдання перевірки, розробити її план, розподілити між собою обов’язки. Кожен інспектор має конкретне завдання та встановлені строки і форми звітності. Члени педагогічного колективу ознайомлюються з метою, завданнями, планом комплексної перевірки відповідно до плану роботи закладу освіти, але не менше, ніж за місяць до її початку. За результатами комплексної перевірки готують довідку, проводять засідання педради, нараду в присутності директора та його заступників.

  1. Способи збирання інформації в процесі внутрішньоліцейного інспектування.

У процесі внутрішньоліцейного інспектування використовують різноманітні способи збирання інформації:

  • Бесіду;
  • Спостереження;
  • Вивчення документації;
  • Усні й письмові опитування;
  • Зрізи знань;
  • Тестування;
  • Анкетування.

Для оцінювання глибини засвоєння найважливіших тем освітніх програм, сформованості загальноосвітніх умінь, навичок здійснюють адміністративні зрізи знань і контрольні роботи. Контрольні роботи проводять за єдиним графіком, затвердженим директором закладу. Графік контрольних робіт доводять до відома педагогічних працівників, учнів не пізніше, ніж за два тижні до їх проведення.