Багатогранність методичної роботи

Олена Липовенко, методист державного  професійно-технічного навчального закладу   « Рокитнянський професійний ліцей»

                                    Хто не знає, куди прямує, той       

   дуже здивується, потрапивши не туди.

                   Марк Твен

В науці про управління існує два поняття – “дія” і “результат”.

Дія – це певні операції, конкретні заходи, вечори, походи, збори тощо, які можуть проводитися регулярно, зовні ефективно і демонструвати непогану організацію діяльності виконавців. Але дія — це лише засіб для досягнення якоїсь мети, а не сама мета.

Результат – це кінцевий підсумок, заради якого і здійснюва­лись операції, це рівень знань, умінь і навичок учнів, їх вихованість, загальнокультурна підготовка, ступінь самостійності та ін.

Суть управління – в умінні планувати результат, цілеспрямовано регулювати сам процес навчання і виховання, вибирати такі операції, які забезпечували б при найменшій витраті сил, часу і засобів ефективне виконання завдань.

Розробити план – це значить передбачити певний комплекс заходів, спрямованих на вирішення конкретних питань навчання і виховання.

Планування – підготовчий етап кожного управлінського циклу, тому йому відводять одне з важливих місць у системі управління закладом освіти.

Планування роботи закладу освіти є однією з найважливіших функцій управління. Основою планування є інтеграція всіх учасників освітнього процесу для виконання комплексу робіт, які забезпечують кінцевий результат – рівень навченості учнів.  

Основним документом у плануванні роботи на рік є річний план. Він складається за участю всього педагогічного колективу закладу. Планування методичної роботи є складовою частиною плану роботи на навчальний рік.

    План методичної роботи з педагогічними кадрами та їх реалізація, як і вся система заходів методичного характеру максимально спрямовується на формування професійно-педагогічної та соціально-психологічної культури педагогів, розширення і поглиблення знань, продукування ними нових педагогічних ідей, технологій навчання та виховання в сучасних умовах.

                  Один із пріоритетів змісту методичної роботи

Першочергового значення набуває розвиток творчого потенціалу педагогів; запровадження  інноваційних технологій навчання та виховання; ви­явлення, вивчення, узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду, що забезпечує зростання рівня кваліфікації, майстерності педагога, розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу закладу освіти.

         Створення  чіткої системи виявлення, узагальнення, поширення передового педагогіч­ного досвіду є одним із пріоритетів змісту методичної роботи.

         Досвід конкретного педагога заслуго­вує на увагу. Тому виявлення, вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду має бути систематичним і послідовним.

                       Передовий педагогічний досвід: поняття.

До передового педагогічного досвіду відносять таку практику, яка містить в собі елементи творчого пошуку, новизни, оригінальності, то, що інакше називається новаторством. Такий педагогічний досвід особливо цінний тому, що він прокладає нові шляхи в педагогічній практиці та педагогічній науці, тому саме новаторський досвід в першу чергу підлягає аналізу, узагальнення та поширення. Між майстерністю і новаторством часто буває важко провести межу, тому що, опанувавши відомими в науці принципами і методами, педагог зазвичай не зупиняється на досягнутому. Знаходячи і використовуючи все нові і нові оригінальні прийоми або по-новому, ефективно поєднуючи старі, педагог-майстер поступово стає справжнім новатором. З цього випливає, що поширювати і впроваджувати в практику треба будь-який позитивний досвід, але особливо глибоко і всебічно потрібно аналізувати, узагальнювати і поширювати досвід педагогів-новаторів.

                Аналіз перспективного педагогічного досвіду (критерії)

Педагогічний досвід як передовий має відповідати певним критеріям.

–  Актуальність педагогічного досвіду означає, що він сприяє розв’язанню завдань, поставлених суспільством перед освітою.

–  Теоретична основа. Розкриті провідні ідеї, процес творчої діяльності вчителя, керівника, педколективу, переваги застосування конкретних методик, інноваційних технологій, творчих знахідок.

–  Новизна. Внесення нового у практику роботи педагога, керівника закладу освіти, прийомів, засобів або систем, що не застосовувались у сучасній школі.

– Відповідність сучасним досягненням педагогіки, психології, методики, сприяння розкриттю нових закономірностей педагогічного процесу.

– Доказовість, висока результативність і ефективність. Досвід має вести до підвищення якості навчальних досягнень учнів, рівня  вихованості, досягнення більш високих результатів у розвитку особистості.

– Стабільність. Неодноразове отримання високих результатів, достатня їх перевірка, підтвердження в різних умовах.

– Практичне значення. Можливість творчого використання досвіду у масовій практиці. Не рекомендувати для поширення те, що народилося у виняткових або спеціально створених умовах.

– Оптимальність. Високі результати мають досягатися при мінімальних затратах часу та зусиль.

– Цілісність. Досвід розглядається як частина освітнього процесу. Він має вписуватися в налагоджену систему роботи.

– Рівень оформлення.

Планування впровадження позитивного досвіду

 та педагогічних інновацій

Планування роботи з вивчення передового досвіду буває трьох видів:

• оперативне планування на семестр;
• поточне планування на навчальний рік;
• перспективне планування на кілька років.

Робота щодо вивчення, узагальнення і впровадження позитивного педагогічного досвіду проводиться згідно з річним та перспективним планами закладу освіти.

В основу перспективного планування закладається досвід з проблемного напрямку, який можна одержати в процесі творчої, цілеспрямованої розробки проблемної теми.

Перспективний план закладу освіти  передбачає вивчення, впровадження в практику роботи майстрів виробничого навчання і викладачів спецпредметів передових починань, інноваційних технологій, цінних ініціатив.

         Річний план вивчення, впровадження позитивного досвіду формується на основі перспективного, але перспективні питання деталізуються, визначаються конкретний досвід педагога чи колективу.

Форми та методи вивчення, узагальнення позитивного досвіду педагогічних працівників можуть бути різними. До цієї діяльності залучаються методичні комісії, педагогічна рада .      

        Етапи вивчення, узагальнення,

 поширення передового педагогічного досвіду

         План складається відповідно до мети, завдань та основ­них етапів роботи.

         Для ефективного вивчення досвіду складається план   (Додаток 1).

         I етап. Планується теоретична підготовка та розв’язання організаційних питань. Наводиться список літератури. Планується робота з тими особами, чий досвід вивчається (консультації, самоосвіта, підготовка доповідей, статей тощо).

         ІІ етап. Плануються етапи вивчення досвіду за роками.

         ІІІ етап. Плануються форми  узагальнення, систематизації досвіду.

         IV етап. Плануються заходи  щодо організації процесу поширення досвіду — проведення семінарів-практикумів, майстер-класів, творчої лабораторії педагога.

Основні методи вивчення позитивного педагогічного досвіду

Педагогічний досвід викладача вивчається в динаміці його розвитку:

– вивчення системи роботи педагога, спостереження за його діяльністю;

– бесіди з носієм досвіду з метою виявлення таких елементів у його педагогічному досвіді, які складно визначити тільки під час відвідування уроків, позаурочних заходів, гурткових, факультативних занять;

– вивчення педагогічної документації (планів, особистого планування, учнівських зошитів, матеріалів, які відображають участь в методичній роботі, громадському житті тощо);

– здійснення моніторингу навчальних досягнень учнів тощо.

          Методика узагальнення передового педагогічного досвіду

         Питання охоплює організацію, основні форми і методи узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду .

Організаційні одиниці	Форми	Методи
Методичні комісії	Відкриті заняття	Спостереження
Науково-педагогічний семінар	Науково-практична конференція	Бесіда
Проблемна лабораторія	Рада педагогів	Анкетування
Школа передового досвіду	Педагогічні читання	Аналіз документації
Школа педагогічної майстерності	Педагогічна виставка	Хронометрування
Спецкурс	Диспути і дискусії	і т.д.
і т.д	самоосвіта
	семінарські заняття
	практикуми
	консультації
	і т.д.

 Впровадження в практику досягнень позитивного педагогічного досвіду

Поширення досвіду — це організаційні дії, спрямовані на популяризацію передової педагогічної ідеї.

         Впровадження позитивного педагогічного досвіду передбачає такі етапи:

1. Вивчення змісту позитивного досвіду (інновацій).
2. Виділення в ньому головного.
3. Реалізація позитивних ідей досвіду (інновацій) в педагогічну практику.

У процесі впровадження позитивного педагогічного досвіду використовуються такі форми роботи: школи передового педагогічного досвіду, науково-практичні конференції і семінари, педагогічні читання, курси підвищення кваліфікації, захист позитивного педагогічного досвіду на засіданні педагогічної ради, методичні комісії з предметів та професій, тижні педагогічної майстерності, наставництво, відкриті уроки.

Найпоширенішими із методів впровадження позитивного педагогічного досвіду (педагогічних інновацій) є розповідь, бесіда, лекція, перегляд кінофільмів, відеозаписів уроків, плакатів, буклетів, опрацювання статей, книг, ділові й рольові ігри, семінари, розв’язання педагогічних завдань і ситуацій та інше.

                           Етапи впровадження педагогічних ідей

Систематична, цілеспрямована робота з упровадження нового в педагогічну практику може пред­ставлена наступними етапами.

Перший етап. Планування. Починається з відбору ідей та їх оцінювання на основі порівняльної експертизи за низкою параметрів:

• актуальність нововведення,
• результативність,
• творча новизна (інноваційний потенціал),
• методична розробленість ідеї.

         Другий етап. Теоретична і методична підготовка педа­гогічних кадрів до нововведень.

Цей етап обумовлений необхідністю забезпечення як теоретичної, так і психологічної готовності педагогічних працівників до сприйняття нових ідей.

Третій етап. Методичне керівництво діяльністю педаго­гічних працівників з освоєння та практичною застосування нових ідей (створення нового досвіду).

Сутність цього етапу полягає в організації діяльності педагогів з оволодіння практичними вміннями й творчої трансформації нових ідей у власну методичну систему, ство­рення оригінальної педагогічної технології. (Додаток 2)

 Додатки

Додаток І

Етапи вивчення, узагальнення, поширення

передового педагогічного досвіду

Рік	№	Зміст роботи	Термін вико­нання			Відповідальний	Відмітки про виконання
1. Підготовчий етап, вивчення досвіду
	1.1	Вибір об’єкта вивчення ППД		Вересень
	1.2	Формулювання теми і мети досвіду		Вересень жовтень
	1.3	Ознайомлення педагога з досвідом роботи інших педагогічних працівників над даною темою		Жовтень
	1.4	Складання бібліографії з теми досвіду		Жовтень          ли­стопад
	1.5	Опрацювання методичної та науково-педагогічної літератури (наводиться список)		Листопад  січень
	1.6	Збирання конкретних даних про носія досвіду (система управлінської чи педагогічної діяльності, її результативність, зокрема щодо навчальних досягнень учнів)		Вересень     грудень
	1.7	Збирання емпіричного матеріалу		Грудень лютий
	1.8	Відвідування уроків		Лютий            бере­зень
	1.9	Консультації, корекція діяльності		Січень травень
	1.10	Контрольні зрізи знань учнів		Грудень           тра­вень
2. Основний етап вивчення досвіду
	2.1	Вивчення творчої лабораторії педагога: його власної бібліотеки, тематичних папок, конспектів тощо			Вересень грудень
	2.2	Вивчення системи роботи загалом: іі ознайом-лення з планами роботи педагога, журналами груп, зошитами учнів для лабораторних та прак-тичних робіт, матеріалами, з якими виступав викладач на засіданнях методичних комісій, педагогічних читаннях, науково-пра­ктичних конференціях, з учнівськими рефератами; проведення анкетування учнів, їхніх батьків, співбесід з ними
	2.3	Відвідування уроків та інших форм навчально-виховного процесу			Листопад  квітень
	2.4	Консультації та коригування досвіду			Вересень квітень
	2.5	Завдання викладачу з підготовки додаткових матеріалів, що супроводжують опис досвіду			Травень
	2.6	Проведення контрольних зрізів знань учнів (вказати групи)			Січень травень
	2.7	Відвідування 2—3 гурткових, факультативних занять  педагога			Грудень  тра­вень
	2.8	Підготовка характеристики педагога директором			Березень
3. Підсумковий етап вивчення
	3.1	Творчий звіт педагога			Листопад грудень
	3.2	Контрольні зрізи знань учнів			Грудень
	3.3	Збирання матеріалів, підготовлених педагогом за дорученням методиста			Грудень
4. Етап оформлення та узагальнення досвіду
	4.1	Аналіз зібраного матеріалу			Січень
	4.2	Опис узагальненого досвіду			Січень  березень
	4.3	Оформлення матеріалів для схвалення			Березень
	4.4	Рецензування матеріалів досвіду			Березень квітень
	4.5	Подання на розгляд ради методичного кабінету узагальнених та оформлених матеріалів (відповідно до вимог)			Березень травень
	4.6	Обговорення узагальнених матеріалів на засіданні ради методичного кабінету, схвалення			Травень  чер­вень
5. Поширення досвіду
	5.1	Виступи на семінарах, науково-практичних конференціях			Протягом року
	5.2	Висвітлення досвіду в засобах масової інформації			Вересень
	5.3	Оформлення виставки			Грудень
	5.4	Проведення на базі досвіду семінару, педагогічної практики та ін.			Листопад січень

Додаток 2

Вивчення , узагальнення  та  впровадження передового

педагогічного досвіду

№ з/п	Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальний за виконання
1.	Вивчення  потреб викладачів , майстрів виробничого навчання в  підвищенні фахового рівня  ( шляхом анкетування та співбесіди ).	Потягом року	Методист,голови МК , заступник директора з нав-чально-виробничої роботи
2.	Завершити вивчення досвіду  роботи викладача зарубіжної літератури   Конопчук С.Ю.(Додаток 3)	Потягом року	Голова методичної ради
3.	Завершити вивчення досвіду роботи майстра  виробничого навчання  Гончар В.Ф.	Потягом року	Голова методичної ради
4.	Продовжити  впровадження передового педагогічного досвіду викладачів : – Дем’яненко В.В., викладача історії – Середюк Н.В., викладача спецпридметів; – Семенюти С.І. ,викладача спецпридметів	Потягом року	Голова методичної ради
5.	Розпочати вивчення досвіду викладача математики Рисак А.В. з методичної теми “Підвищення пізнавального інтересу на уроках математики шляхом професійного спрямування ”.	протягом року	Голова методичної ради
6.	Проведення теоретичного семінару : « Нові технології навчання – ефективний шлях забезпечення високої кваліфікації педагогічного працівника»	Березень – квітень	Методист, заступник директора  з навчально-ви-робничої роботи
7.	Формування банку педагогічних  даних                    ( вивчення системи  роботи викладачів  та майстрів виробничого навчяання )	Потягом року	Методист
8.	Проведення методичного аукціону ідей педагогічних працівників, досвід яких вивчається.	лютий	Голова методичної ради
9.	Оформлення досвіду кращих педагогічних працівників ліцею для участі у виставці “Профтехосвіта Київщини”.	травень-червень	Методист
10.	Продовжити роботу з поповнення картотеки позитивного педагогічного досвіду.	протягом року	Голова методичної ради

  (Додаток 3)

Презентація педагогічного досвіду

Девіз педагогічної діяльності:

«Хороший вчитель не дає готових істин, а дає дитині подумати».                                                                                       

                            В.Сухомлинський

                                              Тема з самоосвіти:

«Впровадження інноваційних форм і видів роботи на уроках зарубіжної літератури як шлях до особистісно орієнтованого навчання»

Метою державної Національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ ст.”) є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій.

Процес навчання – не автоматичне вкладання навчального матеріалу у свідомість учня, вважає Світлана Юріївна.  Він потребує  напруженої розумової роботи учня та його власної активної участі у цьому процесі. Активність учнів виявляється при використанні методу особистісно – орієнтованого навчання.

Понад 2400 років тому Конфуцій писав: “Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що роблю, я розумію.”

Стосовно уроків цей вислів викладач  перефразує так:

“Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю – Я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – Я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, Я стаю майстром.”

Ці вимоги лежать в основі методу, де учні самостійно шукають і готують різноманітні дослідження.

Дослідницький спосіб пізнання відповідає природі мислення людини. Першим цю закономірність виявив давньогрецький філософ Сократ. Пізніше ідею дослідження підтримав відомий лікар і педагог М. Пирогов. Для сучасників дуже важливим є визначення К. Ушинського, який вважав, що навчання мусить завжди надавати учню можливість діяльності, відповідно його вмінням.

Значення досвіду з використання особистісно – орієнтованої методики вважає Конопчук С.Ю., полягає у створенні умов для постійної активної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, де учень і викладач є рівноправними суб’єктами навчання, співтворцями уроку.

Переглянувши  останні наукові дослідження у даній сфері, Світлана Юріївна прийшла до висновку, що учень не пасивна фігура в навчанні. Він активна складова педагогічного процесу. Однак таким він не є сам по собі, а завдяки цілеспрямованій діяльності викладача, який постійно ставить учня в ситуацію дослідника. Ідея дослідження, самостійного осягнення істини виникла ще за часів античності. Метод евристичної бесіди, заснований Сократом, побудований на дотепних запитаннях, які збуджують думку і пропонують шляхи розв’язання певної проблеми.

 Мета впровадження проблемної теми в практику:

1.Набуття учнями досвіду самостійної пізнавальної діяльності
2.Стимулювання інтересу учнів до навчального предмету
3. Глибоке засвоєння програмового матеріалу
4.Розвиток здатності до  критичного мислення та критичних суджень
5.Формування незалежної точки зору й виявлення поваги до  поглядів товаришів
6. Вміння працювати в групі, парах
7. Прищеплення інтересу до літератури
8. Розвиток творчої уяви та зв’язного мовлення

До уроків зарубіжної літератури  на сучасному етапі Світлана Юріївна визначає такі вимоги:

1. Навчальний матеріал мусить бути персоналізований.
2. Викладач повинен знайти такі форми і способи організації уроку, які б апелювали до власного досвіду учня, активізували його емоційну, інтелектуальну сфери, підключаючи його до процесу пізнання.
3. Учень на уроці відчуває власну причетність до всього, що на ньому відбувається, а навчальний матеріал він зміг би прилучити до власного почуттєвого досвіду.
4. Рівноправні стосунки на уроці.
5. Дружелюбна обстановка і взаємоповага, взаємозацікавлення сторін.

Завданням педагога Конопчук С.Ю. вважає – прищепити учням уміння самостійно орієнтуватись у цьому розмаїтті ідей, поглядів, думок; виховувати особистість, здатну сприймати, розуміти красу і будувати своє життя за її законами. Серед варіантів її уроків є такі: проблемне навчання; інсценування; робота в малих групах; анкетування; заочна подорож; комп’ютеризація навчання.

Викладач вважає, що тільки інтерактивні методи навчання сьогодні можуть вирішити проблему підвищення ефективності уроку літератури, виховання естетично-розвиненої особистості.

Нудьга на уроці — один із найнеприємніших недоліків викладацької праці, який важко усунути. Нудно і важко буває не тільки учням, а і самому викладачу, а від цього знижується ефективність будь-якого найрозумнішого і найкориснішого уроку. Постійно підвищувати інтерес до уроку — завдання кожного педагога. Напевно, кожний викладач має свої маленькі секрети і винаходи, як побороти нудьгу на уроці. Щоб оволодіти знаннями, недостатньо тільки відтворити матеріал підручника. Розвиток винахідливості та творчих здібностей учнів багаторазово підвищує ефективність самого уроку, створює умови для розкриття особистості учня.

Сухомлинський писав, що саме від педагога залежить, чим саме стане серце дитини – «ніжною квіткою чи засушеною корою». Він наголошував, що робота вчителя – це творчість, а не буденне заштовхування знань у дітей. Для кожного викладача дуже важливо, щоб учні, дивлячись на нього, перш за все сприймали його як педагога-людину, яка здатна співпрацювати. Творчій співпраці викладача і учня сприяють інтерактивні методи навчання, які захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес, навчають самостійного мислення.

Одним із найважливіших завдань, які Світлана Юріївна  вирішує на своїх уроках зарубіжної літератури є розвиток критичного мислення та формування моральних цінностей особистості.

Теоретичне обґрунтування

Головною передумовою розвитку критичного мислення стала теза “Освіту не дають, її здобувають”. Інтерес до технології критичного мислення  як освітньої інновації з’явився в Україні близько п’ятнадцяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасної освіти розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.

Дану проблему досліджували А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер (технології критичного мислення);  науковці М. Бахтін (читацька відповідальність за прочитане), О. Пронкевич (викладання літератури у світлі семіотики), Ю. Ковбасенко (підвищення ефективності викладання зарубіжної літератури), В. Шуляр (методологія викладання літератури та роль учителя у формуванні літературної компетентності учнів), І. Якиманська (особистісно зорієнтоване навчання), О. Пометун та Л. Пироженко (інтерактивне навчання)  та ін.

Видокремлюють шість ключових елементів критичного мислення

• 1) уміння мислити;
• 2) відповідальність; 
• 3) формулювання самостійних суджень;
• 4) критерії оцінки ідей у процесі їх аналізу чи критики;
• 5) самокорекція;
• 6) увага та апелювання до контексту

Актуальність  проблеми викладача  зумовлена:

– нездатністю значної частини людей самостійно і критично осмислювати складності реального життя; вносити нові ідеї в усі сфери життя суспільства; бути вільними від конформізму та догматизму;

– зниженням моральності певної частини соціуму;

– певною втратою традиційних людських ідеалів, якими виховувалися попередні покоління;

– заміною високої духовності, смисложиттєвих цінностей на штучні, часто тільки зовнішні.

Пріоритетними для педагога є:

– доцільне впровадження інноваційних педагогічних технологій;

– інтегрування зарубіжної літератури з історією, кіномистецтвом, театром, музичним та образотворчим мистецтвом;

В своїй роботі  викладач дотримується таких принципів:

– доступності, наочності, толерантності, поваги до особистості учня;

– особистісно-орієнтованого, індивідуально-диференційованого підходу;

– оптимального співвідношення розвитку й саморозвитку учня;

– поєднання навчання й виховання;

– гуманістичної спрямованості, розвитку унікальної своєрідності кожного учня.

Головними своїми завданнями  педагог вбачає:

– виховання людини незалежної, вільної, здатної самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де;

– формування високого духовного світогляду учня, комплексу загальнозначущих, прийнятих світовим суспільством, духовних та моральних цінностей людини;

– вироблення вміння учнів точно характеризувати героїв та події творів, співставляти та аналізувати власні вчинки, давати їм відповідну оцінку.

За мету викладач ставє:

– відмову від авторитарної педагогіки;

– перехід до педагогіки партнерства, пам’ятаючи слова Р. Емерсона, що “секрет успішного виховання – у повазі до вихованця”;

– оволодіння знаннями щодо загальноприйнятих людських цінностей, визначення  міри їх впливу на сучасного учня;

– необхідне корегування поведінки учня та його ставлення до оточуючого світу;

– відновлення забутих та втрачених ціннісних орієнтирів серед учнівської молоді;

– формування в учнів вміння проектувати власні позитивні дії на майбутнє;

– формування етичного, толерантного ставлення до чужої думки.

У  педагогічній майстерні Конопчук С. Ю…

“Я мислю – отже, я існую” – сказав в свій час відомий французький філософ Рене Декарт. А вже через роки, ніби відлуння, прозвучали слова Дені Дідро: “Люди припиняють мислити, коли перестають читати”. Заглибившись в суть цих слів, в моїй уяві виникла схема взаємозв’язку трьох понять: читаю – мислю – існую. І це справді так. Адже жити повноцінним життям в сьогоднішньому стрімко мінливому і бурхливому світі може тільки людина, критично мисляча. Тому, що тільки критичне мислення піднімає людину до рівня Людини, якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати.

Як же навчитись критично мислити? Ставить питання Світлана Юріївна.  І тут на допомогу приходить література, зі своїми творами, з проблемами, що порушуються в них, з літературними героями…

Працюючи над даною  проблемою, викладач відкрила ще одну істину: критичне мислення не може розвиватися ізольовано, воно завжди виступає в гармонії з моральними цінностями. Аналізуючи твір, ми завжди шукаємо фактор моральних цінностей літературних героїв.

Стратегій, прийомів розвитку критичного мислення, як свідчить педагогічна література, багато.  Педагог у своїй практиці використовує далеко не всі з них, а тільки ті, які на її погляд, найбільше адаптовані до нашої системи навчання і тому найбільш ефективні.

Опис прийомів, що викладач використовує на уроках

З метою розвитку критичного мислення Світлана Юріївна  використовує найменшу можливість для створення діалогічної ситуації. Дуже важливо під час бесід створювати проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію.

         Одним із прийомів роботи в групах або  в парах є так званий “Інформаційний пакет”, який сприяє розвитку критичного мислення на широкому полі інформації. Це добірка цитат, висловлювань (про письменника, твір, героїв, проблеми тощо) літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей. Працюючи в парах, учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання:

• Який вислів найкраще висвітлює дану проблему?
• З яким твердженням не погоджуюсь?
• Чиї думки найоригінальніші?
• Які вислови сподобалися?
• Доповніть “пакет” власною думкою (цитатою, прислів’ям).

 

Такий вид роботи, вважає Конопчук С.Ю. допомагає учням приймати самостійне рішення, знаходити потрібну інформацію, висувати власні ідеї.

         Універсальним збудником думки та емоцій учнів є прийом “Незакінчені речення”. Цей прийом дає можливість учням висловитись, визначивши певну

 тему. Вчитель формулює початок речення і пропонує закінчити його:

–    Коли б я був…

• Таке рішення було ухвалено, тому що…
• Це мій улюблений герой, бо…

Для висловлення враження від знайомства з творчістю письменника  або прочитаного твору педагог  використовує “Вільне письмо”. Дана стратегія допомагає зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки. До уваги не беруться помилки, стиль. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їх демонструвати.

         Подобається учням  і дає певні результати інтелектуальна розминка  – “входження” в урок. За першими літерами імені головного героя твору треба записати слова – асоціації, які виникають під час читання.

         Для перевірки засвоєння і розуміння змісту прочитаного твору,  вважає Конопчук С.Ю., доцільно використовувати прийом “Порушена послідовність”.  На окремих смужках паперу розміщені фрази, що стосуються твору, який вивчається. Записані на окремому аркуші, вони втрачають логічний зв’язок. Учням потрібно відтворити з пропонованих частин текст і відновити сюжет твору.

         Результативним  для розвитку критичного мислення є прийом “Збережи останнє слово за собою”.  Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.

         Досить ефективні під час колективного обговорення прийоми “Мозковий штурм” та “Мікрофон”. “Мозковий штурм” спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів. Прийом “Мікрофон” дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

 Для розвитку асоціативного мислення викладач  широко застосовує прийом “Гронування” або “Асоціативний кущ”. Підсумовуючи вивчене, учням  пропонується створити образ літературного героя за даною схемою.

         Останнім часом на своїх уроках  Конопчук С.Ю. використовує метод проектів. Це будь – яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є

 

 

результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. В своїй практиці педагог  впроваджує  дослідницькі, творчі (ілюстрації до творів, вірші), ігрові проекти.

         Для розвитку критичного мислення учнів, на   думку викладача, слід частіше проводити уроки – диспути, дискусії, дебати. Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом “Обери позицію”. Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи.

До дискусії усіх учнів спонукає прийом “Коло думок”. Головне   завдання, яке стоїть перед кожним із них, – висловити власну думку. Запитання для дискусії передбачаються різні, але всі вони мають бути пов’язані з твором, що вивчається.

Стратегія “Кола Вена” допомагає учням скласти порівняльну характеристику героїв. У першому колі записуються риси характеру одного героя, у другому – іншого, а в перетині – те, що їх об’єднує.

         Ефективним у роботі є прийом “Прес”. Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком:

1. Я думаю, що…
2. Тому, що…
3. Наприклад…
4. Отже, я вважаю…

         Цей вид роботи дає можливість висловити власну думку, пояснити, в чому вона полягає; чому саме вибрана така точка зору; навести приклад, який є аргументом, щодо висловленого; узагальнити свою думку.

Продуктивними усними завданнями Конопчук С.Ю. вважає такі: характеристика головних героїв твору; бесіда; співбесіда; повідомлення про цікаві сторінки життя письменника; знайти цитати, у яких зосереджена головна думка твору; знайти епітети, порівняння для характеристики персонажів твору; розповідь окремих уривків напам’ять; розгадування кросвордів, вікторин.

На уроках світової літератури  викладач намагається  знайти матеріал, який би свідчив про зв’язки письменника з Україною і відповідно складаю запитання:

1. Назвіть факти з життя А.Ахматової пов’язані з Україною?
2. Куди ведуть корені роду Достоєвських?
3. Які зв’язки Оноре де Бальзака з Україною?
4. Як пов’язане життя Б.Пастернака з Україною?
5. Що ви знаєте про походження В.Маяковського?

Такий матеріал викликає почуття гордості за нашу країну, наш народ.

 

А яке розмаїття має тема гармонії людини і природи! Так, наприклад, при вивченні поезії Ш.Бодлера “Відповідності” тему пов’язу з сьогоденням:

– Автор називає природу “храмом живим”, а як ми відносимось до неї? (Учні наводять негативні факти). Підкреслюю, що треба серцем сприймати довколишню красу і оберігати її, дбати, щоб ніколи не змовкав хор травневого ранку, вічно шуміли над нами крислаті зелені дерева, ніжно цвіли квіти.

Крім того, учні приділяють багато уваги комп’ютеру. Зважаючи на це, викладач планує такі завдання: знайти в Інтернеті матеріал про життя і творчість письменника; ілюстрації до твору, що вивчається; цікаві вирази письменника; вирази науковців про письменника; зв’язок письменника з Україною.

Ці завдання допомагають розширити кругозір учня, закріплюють вміння працювати на комп’ютері.

Найпродуктивнішими письмовими завданнями педагог вважає такі:

1. Скласти запитання до вікторини “Що? Де? Коли?”, “Чи знаєте ви?…”.
2. Нагородити епітетами героїв літературного твору.
3. Дібрати епіграф або заголовок до вивченого твору.
4. Відповісти на запитання до тестів.
5. Виконати завдання за картками.
6. Придумати інший початок або кінцівку твору, дотримуючись авторського стилю.
7. Поділитися своїми враженнями від твору.
8. Продовжити твір власними думками.

9 .Вигадати монолог від імені персонажа вивченого твору.

10. Скласти схеми, кросворди, тести.

Реалізувати власну педагогічну проблему Світлані Юріївні  допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок – подорож, урок – представлення проектів, урок – дослідження, урок – пошук істини та інші.

                                       Результати досвіду

Навчання за технологією критичного мислення  ефективне і результативне в практиці роботи Конопчук С.Ю,. Воно розвиває інтелектуальну й духовну сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює активність та ініціативність учня на уроці; виховує самостійність; дає можливість учню самореалізуватися та самоствердитися; убезпечує навчання від механічності. Учні вміють: виконувати складні мисленнєві операції; відповідати на запитання високого рівня; інтерпретувати текст; виробляти свій контекст; самостійно навчатися.

 

Методист                 О. Липовенко

 

 

 

Література до презентації педагогічного досвіду

 

 

1. Волощук Є. Вивчення зарубіжної літератури в 11 класі: посібник для вчителя. – К. Освіта. 2002 – с. 127-129.
2. Галай А.О. Про сучасну інтерактивну правничу лекцію у вищій школі // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. Випуск 42, 2006, – с.7-12
3. Гладишев В.В. Композиція–головоломка? Композиція-дороговказ? (Вивчення п’єси Б.Шоу «Пігмаліон») «Всесвітня література» 2001-№1
4. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник К,2000.
5. Гнатюк Л.Н. Інтерактивні засоби в процесі вивчення драматичних творів («Всесвітня література» 2003 – №4 с. 30-33).
6. Головко М.В. Загальні тенденції та психолого-педагогічні проблеми запровадження сучасних технологій навчання. // Новітні технології навчання: Науково-методичний збірник. Спецвипуск, 2003 – с. 82-92.
7. Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури К., 2003 с. 156-159.
8. Левченко В.Д. Новітні технології навчання: пошуки, перспективи. //Новітні технології навчання: Науково-методичний збірник. Спецвипуск, 2003, -с. 177-179.
9. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах К., Ленвіт, 2000 с. 128.