ПОРАДИ МОЛОДОМУ ВИКЛАДАЧУ
ПРОПОНУЄМО МОЛОДОМУ ВИКЛАДАЧУ
Порада перша. Стань психологічно притягливим. Щоб досяг-ти цього тобі слід зайнятися своєрідним психолого-естетичним тре-нінгом. Подивись на себе збоку, очима інших людей, тих, зокрема, кому ти не імпонуєш, які тебе не долюблюють, вибач те, що з їх точки зору є непривабливим у твоїй поведінці, зовнішності і почи-най виправляти становище. Навіть гарне роби ще кращим.
Наприклад, подивись на себе в люстерко; чи все акуратно в твоєму вигляді, “причеши” недоліки у ньому, прочитай кілька рядків поезії чи прози уголос, послухай себе сам – чи виразна інтонація, чи чітка дикція, чи не “ріже” вона вухо, прослідкуй за своїми жестами; чи стримані вони, чи приємна посмішка, чи гарна хода, “програй” сценку з життя, уроку, бесіди; коли відчуєш, що щось не так, повторюй до тих пір, доки не вийде красиво. Викладачу ніколи не слід забувати, що слово, жест, погляд, міміка, інтонація голосу і т.ін. несуть певне смислове, виховне і психологічне навантаження, най-важливішим з яких є психологічне: воно впливає на психічний стан учнів, а відтак, і на їхнє ставлення до тебе як педагога і людини, до навчання в цілому.
Учні на диво точно визначають основні психологічні якості викладача і дають відповідні прізвиська.
Результативною робота над собою виявиться за умови додер-жання трьох вимог – самопізнання, самовдосконалення та самовихо-вання.
Порада друга. Сформуй у собі здатність глибоко проникати в душу людини, у внутрішній світ учнів, навчись бути пильним, тонко розуміти і моментально відчувати їхній психічний стан, постав себе на місце учня, перш ніж застосувати той чи інший прийом впливу.
Порада третя. Якщо ти зумів завоювати увагу учнів, про-читати їхню психіку (душу), ти зможеш справити на них емоційно-вольовий вплив, зможеш переконати, “заразити” позитивним.
Слідування цим трьом подачам допоможе тобі здійснити важ-ливе – сформувати позитивне ставлення до тебе учнів, симпатію й повагу. Підтримуй у них постійно піднесений настрій, оптимістичне, радісне бажання бачити тебе і бути поруч з тобою, прагнення співробітничати, словом те, що створює тобі сприятливу позицію у системі міжособистісних стосунків у колективі.
Порада четверта. У роботі з учнями ти постійно відчуватимеш утруднення. Найважливіша особливість перехідного віку – прагнення самоутвердитись, видаватись дорослим, знаючи це:
- ніколи не роби учню зауважень стосовно його розумового чи фізичного розвитку, навпаки, продумай таку практику виховання, щоб те чи інше відставання можна було «виправити», подолати. Для цього необхідно налагодити контакти які допоможуть учню «вирівнятися»;
- особливо уникай зауважень з приводу його зовнішності й розу-му у присутності інших – це може призвести до серйозних, а то й непоправних конфліктів.
У вузі ти вивчав багато наук, які знадобляться тобі у практиці.
Та багато і не вивчав: дитячу психіатрію, наркологію, психоте-рапію, психогігієну тощо. Звернись до них, прочитай відповідну літературу «просто так» і ти побачиш, що вони тобі теж необхідні, налагодь зв’язок також і з тими спеціалістами, котрі допоможуть підліткові бути красивим.
Знай: учень завжди потребує «підказки» та попросити соро-миться. Ти, вчителю, постарайся його бажання «випередити», передбачити.
Поважай учня, адже не так просто йому засвоїти дорослі ролі, себе і свою поведінку він оцінює ще не достатньо критично, буває надмірно самолюбивим, через те, трапляється, спочатку щось зробить, а потім розмірковує, пригадай себе таким, пригадай ситуації, коли дорослі кривдили тебе, були несправедливими і байдужими до тебе. Знову переживи той біль, щоб зрозуміти своїх вихованців і допомогти їм знайти себе.
Порада п’ята. Тобі доведеться зустрічатися і з учнями, яких називають важкими. Це підлітки з дещо нервово-психічними відхи-леннями, педагогічно занедбані, з іншими аномаліями (тяжіють до наркотиків, проституції, правопорушень). З ними працювати буде надзвичайно складно. Пам’ятай: яким не є підліток, його права потрібно поважати і навіть у крайньому разі не вдаватися до образ, жорстокості, наліплювання ярликів. Тобі доведеться їх «лікувати» – лікувати морально, лікувати словом, вчинком, ділом, власним прикладом. Забудь те, що хтось тобі скаже про твого вихованця, учись сам його розуміти, бачити, спрямовувати, допомагай йому рости і морально, і фізично.
Виховуючи і навчаючи підлітка будь оптимістом, не втрачай доброти і віри в успіх.
Ви починаєте вчителювати…
Скільки б років не працював педагог, труднощі в його роботі не зникають, лише змінюється їх характер. Адже педагогічна профе-сія має безліч граней і ситуацій, які важко, ато й не можливо, передбачити. Тому, природньо, що випускникові у перші дні вчите-лювання непросто зберегти оптимістичний настрій і не впадати в розпач. З часом, ви переконаєтесь, що знаєте не так уже й мало і не так страшно лишатися віч-на-віч з групою.
Прислухайтесь до таких порад:
І. Чим організованіший сам педагог, тим організованіші його вихованці.
Привчайте себе і своїх вихованців до організованості – внут-рішньої і зовнішньої. Навіть не побувавши на уроці, а тільки спосте-рігаючи за поведінкою учнів, можна зробити висновок про вміння викладача працювати. Чому це так важливо? Тому, що організоване життя учнівського колективу економить чимало зусиль і часу педагога, а учнів привчає до порядку, зосередженості.
Виробіть у собі вміння і звичку складати реальні плани на тиждень і на кожен день. З’ясуйте точно, яка документація потрібна на семестр, рік, які довідки, списки тощо. Це допоможе вам завчасно і, головне, поступово нагромаджувати потрібну інформацію, спокій-но виконувати вимоги керівництва, підшукати собі помічників серед батьків.
Не шкодуйте часу на уроках, щоб якомога швидше привчити учнів до порядку на робочому місці, користуватися підручником, виконувати єдині правила оформлення письмових робіт.
ІІ. Добре вивчіть вимоги нормативних документів і зміст освітніх комплектів.
Систематично звертайтесь до освітніх програм. Від програми йдіть до підручників.
Добре було б переглядаючи журнали і посібники, вести каталог статей. Зібрати в окрему папку контрольні й перевірні роботи з різних тем.
ІІІ. Намагайтесь перетворити свою групу у справжню творчу майстерню.
Стіл педагога, як правило, стоїть біля вікна. Робоче місце викладача має бути взірцем для учнів.
Важливою умовою успішного навчання на уроці є достатня різноманітність наочності для фронтального і індивідуального використання (карти, таблиці, схеми і т.д.).
ІV. Домагатися максимальної цілеспрямованості уроку.
Попереду у вас тисячі різних уроків. Якими б вони не були: менш чи більш змістовними, цікавими чи не дуже, найважливіше, щоб не було таких, що не дали учню знань та умінь, не збудили його думку та уяву. Очевидну істину, що на уроці слід навчати, виховува-ти й розвивати, втілювати в реальних видах завдань дуже складно.
Що ж вирішує успіх у цій справі? Насамперед уміння педагога виділити головну мету уроку і підпорядкувати їй фактичний його зміст, структуру, обрані методи і прийоми. Не треба переслідувати на уроці декілька цілей. Треба бачити головне його завдання і відповідно обмірковувати, як можна на цьому матеріалі сприяти їхньому вихованню і розвиткові. Погане враження залишається від уроку, на якому учням треба засвоїти нову і складну тему, а викладач 10-12 хв витрачає на перевірку домашнього завдання, а в другій половині уроку, коли спадає увага і працездатність вихованців, поспіхом за 5-6 хвилин «викладає» новий матеріал.
Прекрасне знання фактичного матеріалу підручників – це тіль-ки основа успішного проведення уроку. Не менш важлива техноло-гія його підготовки. А саме: переходячи до кожної нової теми, треба насамперед з’ясувати, в якому обсязі вона вивчається, а потім чого і на якому рівні в даній групі треба досягти за вказану кількість годин, що з цієї теми наводиться в «Основних вимогах до знань, умінь і навичок». Після цього слід переглянути забезпечення цієї теми в підручнику і поурочних розробках. Ви, молоді викладачі, зви-чайно, не можете бути просто виконавцями. Вам треба аналізувати, що вдається зробити на уроці, скільки встигли з того, що пропо-нується, з чим не змогли впоратися учні і чому. Отож відбувається паралельне навчання: учні за своїми підручниками, а ви – за своїми, на власному досвіді, крок за кроком опановуєте мистецтвом навчання.
- V. Будьте гуманні, терплячі до учнів, поважайте їхню гідність.
Добре навчати дитину, котра тягнеться до вас, як соняшник до сонця. Щоб не перервати цей ланцюжок довір’я, викладач має утверджувати у своїх стосунках з учнями людську гідність кожної дитини, незалежно від того, подобається вона вам чи ні, а головне – не упустити той момент, коли учень особливо потребує вашої підтримки.
Отже, стрижень усієї педагогічної роботи – стимулююче педа-гогічне спілкування. Ні відмінне знання підручників і методики, ні ваша сумлінність і відповідальність не дадуть належної віддачі, якщо в групі не створиться сприятливий клімат спілкування. Це справжнє мистецтво. Воно передбачає і вміння спостерігати за учнями, відчувати зміни їхнього душевного стану, розуміти причи-ни, бути терплячим, вміти співпереживати. Але чи не найголовніше – це вміння педагога володіти словом – “найтоншим інструментом людського виховання”. Словом викладач пояснює, розповідає, пере-конує, заохочує, карає…
З перших днів викладацького життя контролюйте себе, адже нерозбірливість висловлювань, багатослів’я, повторюваність словес-них штампів – усе це знецінює найкращі наміри.
Отже, вчіться говорити вдумливо, тактовно, щоб зміст і форма ваших висловлювань по-справжньому впливали на учнівське світо-розуміння. Пам’ятайте про те, як ваше слово відгукнеться.
Від педагога залежить чим стане серце учня – ніжною квіткою чи засушеною корою. То не мудрість і не майстерність, якщо вихователеві доводиться тричі повторювати слова, щоразу під-вищуючи голос, і, закінчивши на високій ноті, стукнути по столу. Це не влада, а безсилля, яким не рідко породжується свавілля.
Взаємна повага і згода, доброзичливість, сердечність, друже-любність – ось те моральне багатство, яким треба дорожити й на якому будувати ваші відносини.
Робота вчителів під час проведення тижня педагогічної майстерності.
- Взаємовідвідування уроків.
- Проведення відкритих уроків.
- Оформити методичну виставку, а потім дані матеріали скласти в папку на збереження.
- Усний обмін досвідом по використанню передового педагогіч-ного досвіду і народознавства.
- Проведення вечорів, ранків, занять гуртків.
- Участь в районних тижнях педагогічної майстерності учителів.,
- Як використовується навчальний кабінет в проведенні уроків.