Справжня суть виховної роботи
полягає зовсім не у ваших
розмовах з дитиною,
не в прямому впливі на дитину,
а в організації життя дитини.
(А. Макаренко) 

МЕТОДИЧНА ТЕМА, НАД ЯКОЮ ПРАЦЮЮТЬ КЛАСНІ КЕРІВНИКИ: „Особистісно орієнтований підхід у превентивному вихованні підлітків”
Превентивне виховання –  діяльність, яка забезпечує теоретичну і практичну реалізацію заходів, спрямованих на запобігання й подо­лання відхилень у поведінці учнів, розвитку різних форм їхніх асоціальних, аморальних вчинків:
↓ важких психологічних та психічних станів з наслідками – де­пресії та суїциду, акцентуації та загострення психопатичних тенденцій тощо.	↓ брак можливостей виявити свої нахили в якості діяльності, беззмістовне проведення вільного часу;	↓ правопорушень- схильності до агресій, крадіжок,  брехні таінших вад;	↓ екологічної брутальності, егоцентризму- ставлення до всьо­го, що оточує, як до засобу та сировини для задоволення влас­них примітивних потреб;	↓ статевих відхилень та їхніх наслідків -статевої розпусти,вене­ричних хвороб, статевого насильства тощо;	↓ поганих звичок – алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, тютюнопаління;

Відповідно до концепції превентивного виховання, основними завданнями роботи є:

—      створити умови для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів трудової, навчальної, позашкільної й іншої діяльності, що сприяють інтелектуальному, морально-етичному, естетичному розвитку, виробленню стійкості донегативних впливів;

—      забезпечити соціально-психологічну діяльність, педагогічно зорієнтовану на протидію втягування дітей і молоді в негативні ситуації;

—      надавати комплексну психолого-педагогічну та медико-соціальну допомогу тим неповнолітнім, які її потребують;

—      забезпечити адекватну соціальну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили протиправні дії або зловживають психоактивними речовинами;

—      утверджувати принципи загальнолюдської моралі, справедливості, патріотизму, працелюбності, інших доброчинностей;

—      допомогти вихованцям суттєво збагатити знання і оволодіти мистецтвом самовиховання; викликати в кожного бажання свідомого прагнення до вдосконалення власного «Я»;

—      стимулювати учнів до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації, сприяти валеологізації навчально-виховного процесу, навчанню з раннього віку навичкам охорони власного життя і здоров’я.