Інформаційне повідомлення

 Педагогічна професія — осо­блива, її не можна порівняти з жод­ною іншою. Вона специфічна й має багато особливих компонентів, яки­ми характеризуються педагогічні здібності.

Педагогічна діяльність — це вияв постійної різнобічної творчості.

На початку професійної діяль­ності (стаж до 6 років) — стан фор­мування стилю. «Якщо на цьому етапі життя в людини відсутня на­лежна якість ентузіазму, то в та­кому житті небагато буде почато і ще менше зроблено» (С. Смайлс, англійський письменник).

Педагогічна майстерність — сукупність певних рис особистості викладача, які визначаються високим рівнем його психолого-педагогічної підготовки, здатністю оптимально вирішувати педагогічні завдання (навчання, виховання й розвиток учнів).

Педагог-майстер володіє таки­ми рисами:

• знання предмета;
• прагнення до самоосвіти;
• любов до дітей;
• розумна вимогливість;
• почуття міри;
• педагогічний такт;
• особистий приклад;
• уміння контролювати свою діяльність і поведінку;
• спостережливість;
• винахідливість;
• уміння користуватися голосом, дикцією, мімікою, тоном, жестом;
• педагогічна прозорливість.

Підвищення педагогічної майс­терності — неперервний гнучкий процес, що потребує наполегливої роботи, здібностей, самоосвіти, са­мовиховання, самовдосконалення й рефлексії.

Умови підвищення педагогічної майстерності:

1. Наполеглива й старанна педа­гогічна робота викладача, старанне планування кожного уроку.
2. Самоосвіта. Василь Сухомлинський : «Учителю потрі­бен вільний час, щоб обмір­кувати нові досягнення науки, попо­внювати свої знання, узагальнюва­ти набутий досвід, і, звичайно ж, читання».
3. Самовиховання. «Пізнай себе — і ти пізнаєш увесь світ» (давня мудрість).
4. Самовдосконалення. Його девіз: «Сьогодні краще, ніж учора, а завтра краще, ніж сьогодні».
5. Рефлексія.

       Урок — основна організаційна одиниця навчального процесу,  функція якої передбачає досяг­нення певної освітньої, виховної й розвивальної мети, тобто дидактич­них завдань.

Що визначає характер сучасно­го уроку?

1. Зміст матеріалу, винесеного на урок.
2. Вибір адекватних досліджу­ваному змісту методів і засобів навчання, які допомагають так організувати пізнавальну діяльність учнів під час уроку, що заплано­ваних результатів навчання буде до­сягнуто.
3. Вибір таких форм навчання, які сприятимуть розвитку інтересу учнів до навчання загалом і до предмета зокрема.
4. Об’єктивна оцінка результатів діяльності учнів на уроці має спиратися на досягнення заплано­ваного результату навчання, про яке учням повідомляють на початку уроку.
5. Доброзичлива, ділова атмосфе­ра, що забезпечує творчу співпрацю на рівні                «викладач — учень»,«учень — учень», «учень — викладач».

Що слід зробити, щоб урок був більш ефективним?

• Чітко визначити мету уроку з урахуванням його місця в системі уроків з теми і всього курсу.
• Забезпечити раціональне тема­тичне планування.
• На основі тематичного плану­вання визначити мету, зміст, особли­вості методики побудови кожного уроку.

Типи уроків:

• урок вивчення нового мате­ріалу;
• повторювально-узагальнювальний урок;
• контрольний урок;
• комбінований урок.