Професійна спрямованість особистості педагога
Інформаційне повідомлення
«Особливості професійної спрямованості педагога».
Американський психолог Абрахам Маслоу (1908—1970) вважає: для того щоб людина повноцінно прожила своє життя, вона має задовольнити п’ять потреб — вищих і нижчих:
- самоактуалізацію здібностей, талантів;
- повагу: визнання й оцінка;
- любов і прихильність;
- безпеку;
- фізіологічні потреби.
Якщо звузити цей погляд до життя в професії, то щаслива та людина, якій професія дає задоволення цих проблем. Самореалізація є, звичайно, явищем індивідуальним. Самореалізація в професії викладача — теж. Але можна визначити чотири основні типи самореалізації педагогів залежно від типу (змісту) особистості: (умовно) організатор, предметник, комунікатор, інтелігент.
Для організатора важливо реалізувати свою потребу в лідерстві, домінуванні, розкрити свої риси вольової, сильної, вимогливої, енергійної людини. Йому легко вдається організувати позаурочні заходи, він уміє розбудити в учнів дух колективної зацікавленості, ділової співпраці, відповідальності.
Викладач – предметник реалізує свій інтелект, глибокі знання свого предмета. Він поважає інтелект і виховує його в учнів засобами свого предмета. Це професійно компетентна і творча людина, віддана своїй професії, для неї виховувати — це навчати, зацікавлювати своїм предметом.
Викладач – комунікатор реалізує в професії вчителя потребу в спілкуванні. Йому цікаві люди, він завжди обізнаний з проблемами їхнього особистого життя. Він доброзичливий, чуйний, привабливий, високоморальний. Його вплив на дітей насамперед емоційний, через пошук шляхів сумісності з учнем, через особистий контакт. Йому загалом легко зрозуміти особистість учня, він дружить із ним.
Викладач-інтелігент реалізує в професії свою потребу в духовності, високій моральності й вихованні цих рис у дітей. Це людина з високою загальною культурою, високим рівнем інтелекту, високими моральними рисами, постійним духовним пошуком. Її вплив глибоко просвітницький. Вона виховує собою, своїм взірцем.
Кожен викладач через особливості своєї професії виступає і як предметний, і як комунікатор, і як організатор, і як інтелігент.
Вправа «Про мене б сказали…»
Мета: виробити вміння оцінювати особливості своєї професійної спрямованості з позиції сторонньої людини.
Алгоритм заняття. Педагоги оцінюють особливості своєї професійної спрямованості у відсотковому відношенні за своїми спостереженнями і презентують їх по черзі, продовживши фразу: «Про мене сказали б, що я на …» (х % організатор тощо).
Діагностика типу професійної спрямованості молодих педагогів.
Мета: визначити особливості типу професійної спрямованості молодого викладача.
Алгоритм роботи.
Правіша роботи з психологічними тестами:
- у психології не буває правильних чи неправильних відповідей — тільки ті, які підходять або не підходять вам;
- перша думка, що осяяла вас із підсвідомості, — найправильніша.
Інструкція. У даному запитальнику перелічено риси, які можуть бути властиві вам більшою або меншою мірою.
Можливі два варіанти відповідей:
а) правильно, ця риса типова для моєї поведінки (або властива мені більшою мірою);
б) неправильно, це нетипово для моєї поведінки (або властиво мені меншою мірою).
Прочитайте одне з тверджень і виберіть один із варіантів поведінки:
- Я цілком міг би жити сам, далеко від людей.
- Я часто перемагаю інших своєю самовпевненістю.
- Глибокі знання мого предмета можуть істотно полегшити життя людині.
- Люди повинні більше, ніж зараз, дотримуватися законів моралі.
- Я уважно читаю кожну книжку, перш ніж повернути її в бібліотеку.
- Мій ідеал робочої атмосфери — тиха кімната з робочим столом.
- Люди кажуть, що мені подобається все робити своїм (оригінальним) способом.
- Серед моїх ідеалів помітне місце посідають особистості вчених, які зробили величезний внесок у мій предмет.
- Люди вважають, що на брутальність я просто не здатний.
- Я завжди уважно стежу за своїм одягом.
- Буває, що весь ранок я не хочу ні з ким розмовляти.
- Мені важливо, щоб у всьому, що мене оточує, не було безладу.
- Більшість моїх друзів — люди, інтереси яких мають багато спільного з моєю професією.
Я часто аналізую свою поведінку.
- Удома я поводжуся за столом так само, як у ресторані.
- У компанії я даю іншим можливість жартувати й розповідати різні історії.
- Мене дратують люди, які не можуть швидко приймати рішення.
- Якщо в мене є трохи вільного часу, то я вважаю за краще почитати щось із мого предмета.
- Мені незручно клеїти дурня в компанії, навіть якщо інші це роблять.
- Іноді я люблю обговорювати відсутніх.
- Мені дуже подобається запрошувати гостей і розважати їх.
- Я рідко виступаю проти думки колективу.
- Мені більше подобаються люди, які добре володіють своєю професією, незалежно від їхніх особистісних рис.
- Я не можу бути байдужим до проблем інших.
- Я завжди охоче визнаю свої помилки.
- Найгірше покарання для мене — бути на самоті.
- Зусилля, витрачені на складання планів, не варті їх.
- У шкільні роки я поповнював свої знання, читаючи спеціальну літературу.
- Я не засуджую людину за обман тих, хто дозволяє себе обманювати.
- У мене не виникає внутрішнього протесту; коли мене просять про послугу.
- Можливо, дехто вважає, що я багато говорю.
- Я уникаю громадської роботи й пов’язаної з нею відповідальності.
- Наука — це те, що найбільше цікавить мене в житті.
- Люди вважають мою родину інтелігентною.
- Перед тривалою поїздкою я завжди ґрунтовно обмірковую, що із собою взяти.
- Я живу сьогоденням більшою мірою, ніж інші люди.
- Якщо є вибір, я вважаю за краще організувати позаурочний захід, ніж розповісти учням щось із предмета.
- Основне завдання викладача — передати учням знання з предмета.
- Я люблю читати статті на теми моралі, етики.
- Іноді мене дратують люди, котрі звертаються до мене із запитаннями.
- Більшість людей, з якими я буваю в компанії, безсумнівно, раді мене бачити.
- Гадаю, мені сподобалася б робота, пов’язана з відповідальністю, адміністративно- господарською діяльністю.
- Навряд чи мене неприємно здивує, якщо доведеться провести свою відпустку, навчаючись на курсах підвищення кваліфікації.
- Моя люб’язність часто не подобається іншим людям.
- Були випадки, коли я заздрив успіхам інших.
- Якщо мені хтось нагрубіянить, я можу швидко забути про це.
- Як правило, люди прислухаються до моїх пропозицій.
- Якби мені вдалося на якийсь час перенестися в майбутнє, то я насамперед набрав би книжок з мого предмета.
- Я виявляю велику цікавість до долі інших.
- Я ніколи з посмішкою не говорив неприємних речей.
Код запитальника
Комунікатор: 16, 66, 116, 16 б, 21 а. 31а, 36 а, 41а, 46а = 100 %.
Організатор: 2а, 7а, 12а, 17а, 22 б, 276. 326, 37а, 42а. 47а = 100 %.
Предметник: За, 8а, 13а, 18а, 23а, 28а, 33а, 38а, 43а. 48а = 100 %.
Інтелігент: 4а, 9а, І4а. 19а, 24а, 29а, 34а, 39а, 44а, 49а = 100 %..
Щирість: За, 10 а, 15а, 20 б, ЗО а, 35а, 40 6, 456, 50а —100 %.
Інтерактивна вправа «Недоліки в роботі молодого викладача»
Недоліки в роботі молодого викладача |
Реакції учнів на недоліки |
Способи подолання недоліків |
· Гостра реакція на будь-які відхилення в поведінці учнів. · Загравання перед учнями, прагнення сподобатися. · Артистичність у поводженні, невміння знайти правильний тон у стосунках. · Невміння зосереджувати увагу на головному, істотному. · Невміння співвідносити істотну інформацію зі змістом підручника. · Нестійкий інтерес до мети навчання й виховання. · Ігнорування самостійної роботи учнів. · Невиразність мовлення, невміння правильно розставити акценти в процесі подачі інформації. · Невміння спиратися на колектив учнів. · Недостатня увага до організації домашнього завдання учнів. · Механічне перенесення чужого досвіду в свою роботу. · Невміння підтримувати увагу. Утруднення в розподілі уваги між усіма учнями |
· Відсутність дисципліни й працездатності: учні постійно неуважні, галасують. · Відсутність ритму в володінні знаннями. · Неприязне ставлення до викладача. · Безвідповідальна поведінка. · Несерйозне, неповажне ставлення до викладача. · Пасивне ставлення до сприйняття інформації. · Втрата відповідальності й цілеспрямованості. · Байдуже ставлення до інформації вчителя. · Пасивна поведінка частини учнів. · Втрата відповідальності у виконанні настанов педагога. · Втрата уваги й інтересу. · Пасивна присутність на уроці. · Відсутність прагнення оволодіти інформацією, втрата впевненості в навчанні. · Відчуття постійного перевантаження |
· Постійна конкретизація завдань з урахуванням інтересів і можливостей учнів. · Періодична цілеспрямована перевірка викладачем осмислення учнями завдань. · Творче переосмислення методів навчання учнів відповідно до складної ситуації. · Захоплива розповідь, активізація навчання учнів. · Прогнозування інформації з урахуванням залучення до пошуку всіх вихованців, правильне розміщення акцентів. · Поєднання вимогливості з довірою. · Дотримання міри у вимогах. · Ретельне обмірковування вчинків. · Систематичне спрямування на відбір обов’язкової інформації. · Орієнтація на оволодіння істотною (обов’язковою) інформацією з підручника. · Постійне націлювання на переосмислення головного. · Чергування різних видів роботи. · Ретельне обмірковування відтінків у голосі під час викладу інформації як чинника націлювання учнів на її осмислення |
Інтерактивна вправа «Карта професійно-значущих особистісних рис»
Оптимальні значення |
Припустимі значення |
Критичні значення |
||
1. Психологічні риси особистості як індивідуальності |
||||
• Сильний урівноважений тип нервової системи. • Тенденція до лідерства. • Упевненість у собі. • Вимогливість, добросердечність і чуйність, гіпертимність, емотивність |
• Сильний неврівноважений тип нервової системи. • Владність, самовпевненість, непримиренність. • Недостатня самостійність, педантичність, зацикленість |
• Слабкий інертний тип нервової системи. • Деспотизм. • Самозакоханість. • Жорстокість. • Надмірний конформізм. • Збудливість і демонстративність. • Тривожність |
||
2. Професійні риси особистості викладача |
||||
· Широка ерудиція й вільний виклад матеріалу. · Уміння враховувати психологічні й вікові особливості учнів. · Темп мовлення 120—130 слів за хвилину, чітка дикція, загальна й специфічна грамотність. · Елегантний зовнішній вигляд, виразна міміка й жести. · Звертання до учнів на ім’я. · Миттєва реакція на ситуацію, спритність. · Уміння чітко формулювати конкретні завдання. · Уміння організовувати навчальну діяльність усіх учнів одразу. · Перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу завжди |
· Знання тільки свого предмета. · Знання вікової й педагогічної психології учнів. · Стандартний зовнішній вигляд, відсутність міміки й жестів. · Звертання до учнів на прізвища. ·Ледь уповільнені реакція й спритність. · Уміння визначити тільки загальну мету. · Уміння організовувати роботу більшості учнів. · Темп мовлення менш як 120 слів за хвилину, «глухий» голос, окремі застереження з наступним виправленням. · Перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу періодично |
· Робота тільки за конспектом. · Відсутність знань вікової і педагогічної психології. · Темп мовлення перевищує 150 слів за хвилину, нерозбірливість мови, проковтування закінчень слів. · Неохайний зовнішній вигляд, надмірна жестикуляція й неадекватна міміка. · Постійне безадресне звертання до учнів. · Відсутність спритності, слабка реакція. · Відсутність уміння чітко визначити мету. · Робота тільки з окремими учнями, більшість у цей час пасивна. · Ніколи не перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу під час пояснення |