МЕТОДИЧНА РОБОТА ЛІЦЕЮ

Усі педагогічні працівники ліцею – майстри своєї справи, бо розуміють, що таке сучасний урок, де головним працівником є учень, навчальна діяльність якого об’єктивно спрямована на освіту та формування своєї особистості. Від роботи викладачів, майстрів виробничого навчання, від їхнього професіоналізму переважно залежить і рейтинг ліцею. Всі прагнуть до більшої демократизації системи внутріліцейного управління, вдосконалення навчальних планів та програм, поліпшення освітнього процесу, запровадження більш об’єктивної системи оцінювання знань учнів та їхньої роботи.

         Кожен педпрацівник розуміє, що учень – це не той, кого він нав-чає, а той, хто в нього навчається. Поєднуючи чотири стрижневі поняття – навчитися пізнавати, навчитися працювати, навчитися жити ра-зом, навчитися жити в умовах трансформації українського суспі-льства, фахівець, який обрав кваліфікацію педагога, ставить себе на стежку педагогіки життя. «Вчити вчитися» – ось основне кредо всіх учасників освітнього процесу ліцею.

     Запроваджуючи передовий або інноваційний досвід, педпрацівники  керуються ідеєю про те, що передається не сам досвід, а думка, виведена з досвіду, бо навчання – живий, безперерв-ний змінний процес: неповторні учні, обставини, навчальні ситуації та особистість самих педпрацівників.

     В нашому ліцеї створено гнучку методичну службу, яка забезпечує на діагностичній основі безперервне підвищення професіонального рівня кожного педпрацівника з урахуванням його інтересів та індивідуальних особливостей. Методичне забезпечення здійснюється шляхом створення методичних комісій і творчих груп, об’єднаних загальною проблемою.

      Цінним у методичній роботі є орієнтація педпрацівників на творчість, на організацію дослідницької роботи, на пошук нових педагогічних тех-нологій. Приділяється увага підвищенню кваліфікаційного рівня моло-дих викладачів та майстрів виробничого навчання. Методична робота в ліцеї оцінюється за остаточним результатом, який виражається в підви-щенні рівня навчальних досягнень учнів, їх розвитку та вихованості.

 

Загальні питання організації та змісту методичної роботи в ліцеї.

  1. Вимоги до методичної роботи.

Головним у методичній роботі є надання реальної, дієвої допомоги педпрацівникам у процесі розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, навичок і вмінь. Тому для підвищення ефек-тивності функціонування системи методичної роботи з педагогіч-ними кадрами  керуємося вимогами, які випливають з об’єктивних закономірностей процесів підвищення професійної кваліфікації викладачів та майстрів виробничого навчання:

  • практичною спрямованістю;
  • конкретністю;
  • системністю, систематичністю;
  • оперативністю, оптимальним поєднанням різних форм і методів цієї роботи.
  1. Головні завдання та напрями:
  • підвищення науково-теоретичного та загальнокультурного рівнів педпрацівників, їхньої психолого-педагогічної майстерності;
  • формування в педагогів ліцею готовності до творчості, самоосвіти та саморозвитку;
  • системний характер всієї діяльності з підвищення професійної майстерності;
  • підвищення активності педпрацівників у створенні методичних розробок, методичних рекомендацій, мікродосліджень та їх творчій реалізації;
  • зниження педагогічних труднощів;
  • оцінювання результатів методичної роботи за остаточним результатом, вираженим у підвищені рівня знань, розвитку та вихованності учнів.
  1. Критерії методичної роботи:
  2. Результативність.
  3. Критерії раціональних витрат часу, економічності методичної роботи.
  4. Збільшення задоволеності педпрацівників процесом і результатами свєї праці.
  5. Створення творчої атмосфери, сприятливого морально-психологіч-ного клімату.

Використовуються й критерії оптимального функціонування системи методичної роботи:

  • оптимальне вивзначення мети й завдань методичної роботи на певний період;
  • висока інформаційна насиченість змісту методичної роботи;
  • вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним завдан-ням і змістові методичної роботи.
  1. Основні форми методичної роботи.

Індивідуальні форми роботи:

  • стажування;
  • самоосвіта педагогічних працівників;
  • індивідуальні консультації;
  • перепідготовка й атестація;
  • робота над темою мікродослідження;
  • наставництво.

Групові форми роботи:

  • робота методичних комісій;
  • творчі групи вікладачів та майстрів виробничого навчання;
  • школа молодого викладача;
  • школа молодого майстра;
  • «круглі столи», як обмін досвідом роботи.

Загальноліцейні форми роботи:

  • робота педагогічної ради;
  • психолого-педагогічні семінари;
  • педагогічні читання;
  • методичні виставки.

У методичній діяльності використовуються також нестандартні форми запровадження нових педагогічних ідей:

  • творчі звіти педагогічних працівників;
  • презентації педагогічних працівників, які атестуються;
  • дні підвищення кваліфікації;
  • тижні молодих викладачів та майстрів виробничого навчання.

 

Методкомісії, напрями їх роботи

         Істотна роль у методичній діяльності належить методичним комісіям, створеним з метою вдосконалення уроку, пошуку нових педагогічних технологій і забезпечення дослідницької роботи викладачів та майстрів виробничого навчання.

         Методичні комісії є структурним підрозділом ліцею, який здійс-нює науково-методичне забезпечення розвитку освітніх процесів у конк-ретних галузях знань або за навчальними предметами.

         Методична комісія будує свою роботу згідно зі стратегічними документами ліцею.

         Завідувач методичної комісії  обирається із числа найкваліфі-кованіших спеціалістів, які мають творчі та організаторські здібності.

Функції завідувача методкомісії

 
Функції управління
Зміст діяльності
1.   Інформаційно-аналітична
Формує банк даних про методичну роботу викладачів, майстрів в/н, їхні професійні якості, виконання протоколів засідань методкомісії, виконання програм.
2.   Мотиваційно-цільова
Визначає завдання (разом з членами методкомісії) розвитку форм, методів освітнього процесу на основі реальних умов раціональної організації викладацької та учнівської праці.
3.   Планово- прогностична
Визначає зони найближчого розвитку педпрацівників на основі діагностики професійних якостей, планує конкретні заходи для досягнення намічених завдань.
4.   Організаційно-виконавча
Організовує виконання плану роботи методкомісії, виявляє та поширює ППД, надає допомогу педпрацівникам у виконанні навчального плану, вивченню програм, організує наставництво, систему відкритих уроків.
5.   Контрольно-діагностична
Здійснює зрізи знань з предметів, аналіз перевірочних робіт, зрізів знань, контроль за виконанням стандарту, якістю ЗУН учнів.
6.   Регулятивно-коригувальна
Забезпечує оперативну допомогу в роботі викладача та майстра в/н, регулювання та коригування діяльності методкомісії.

         Методкомісії займаються:

  • коригуванням стандартів за професіями;
  • обговоренням і рецензуванням різних матеріалів, підготовлених на методокомісії;
  • прогнозуванням змін у потребах у методичному забезпеченні освітньої роботи за своїм профілем;
  • організацією та здійсненням дослідницької роботи;
  • внесенням пропозицій щодо поліпшення методичної роботи в ліцеї;
  • організацією різних творчих конкурсів, інтелектуальних марафонів;
  • організацією роботи щодо створення та збагачення банків даних інноваційних ідей у межах своєї компетенції та за своїм профілем;
  • розробкою методичного інструментарію для визначення ефективності запровадження нововведень, результатів досліджень.

У діяльності методкомісій  можна виокремити три напрями:

  • науково-теоретичний;
  • методичний практико-орієнтований;
  • діагностико-коригувальний.

Науково-теоретичний напрям:

  • розробка нових навчальних планів і програм;
  • розробка ефективних технологій поточно-тематичного навчання;
  • систематизація розроблених і створення нових методичних рекомендацій,
  • вивчення ППД з метою досягнення повного засвоєння;
  • пошук ефективних прийомів підвищення частки самостійної діяльності учнів з предмета;
  • обговорення, рецензування, опонування різних матеріалів;
  • організація та здійснення дослідницької роботи педпрацівників.

Методичний практико-орієнтований напрям:

  • методичне навчання педпрацівників інноваційним технологіям;
  • розробка нових дидактичних матеріалів;
  • апробація нових педагогічних технологій і методичних рекомендацій;
  • практична допомога викладачам та майстрам в/н у здійсненні та відстеженні результативності мікродослідження;
  • відстеження виконання докурсових та післякурсових завдань.

Діагностико-коригувальний напрям:

       –     апробація поточно-тематичного навчання та поєднання    поточності лінійної з поточністю за інтересами;

  • відстеження результатів педагогічного пошуку шляхом анкетування та тестування;
  • корегувальна робота з педпрацівниками;
  • планування й аналіз відкритих уроків;
  • відстеження результативності поточно-тематичного навчання;
  • організація і аналіз позаурочної роботи з предмету.

 

Творчі групи в системі методичної роботи.

         Групова форма методичної роботи в ліцеї – творчі групи педагогіч-них працівників; їхнє завдання – знаходження найкращих шляхів у нав-чанні, вихованні та розвитку учнів. Значна увага тут приділяється фор-муванню позитивної мотивації навчання. Діяльність творчих груп має дослідницький характер. Визначається об’єкт і предмет дослідження, велике значення надається покладанню мети.

         Творча група висуває гіпотезу та відстежує результати, обов’язко-во зіставляючи їх з контрольними.

         Використовуються також критерії результативності методичної роботи у творчій групі:

  • характер планування, постановка конкретних мети і завдань про-фесійного вдосконалення викладачів та майстрів виробничого навчання;
  • ступінь здійснення запланованого;
  • засоби реалізації намічених завдань;
  • зміст, форми, методи та умови роботи;
  • рівень знань, умінь, навичок педпрацівників;
  • реальний прояв поставлений завдань у діяльності викладачів та майстрів в/н.

Планування методичної роботи.

         Під час планування методичної роботи особливе значення надаєть-ся вивченню не лише результатів навчання й виховання учнів, а й усебіч-ному оцінюванню особистісних якостей і професійних умінь педпраців-ників. Складаючи план методичної роботи, обмірковується його реаль-ність і педагогічна доцільність, конкретні потреби нашого колективу, успіхи та труднощі кожного педагогічного працівника. План орієнтуємо на вирішення ліцейних проблем.

         Основні вимоги до плану методичної роботи: конкретність, реаль-ність, наукове обгрунтування.

Діагностика педагогічних кадрів.

         Діагностика професійної діяльності педагогічних працівників за-безпечує науковий підхід до організації роботи з педкадрами, їхні профе-сійний розвиток і самогрозвиток. Здійснення діагностування, особливо самодіагностування педагогічної діяльності, спрямовується на оволо-діння кожним викладачем та майстром в/н навичками самоаналізу, самооцінки, що дає змогу перевести роботу в режим активного само-регулювання та самокорегування.

         Напрями самодіагностування роботи педпрацівників:

  • раціональне використання попереднього досвіду;
  • оволодіння новими методиками та прийомами навчальної діяльності;
  • розумне поєднання перших і других під час розкриття конкрет-ного змісту матеріалу;
  • здійснення зворотнього зв’язку в процесі самоаналізу та само-оцінки викладання свого предмету.

Аспекти педагогічної діяльності:

  1. Управлінські аспекти (як викладач, майстер в/н аналізує, планує, організує, контролює та регулює процес взаємодії з учнями).
  2. Психологічний аспект (як впливає особистість викладача, майстра в/н на учнів, як враховуються індивідуальні особливості учнів, визначаються та створюються мотиви навчання).
  3. Педагогічний аспект (через форми та методи педпрацівник передає зміст навчального матеріалу).

Зазначені методики містять три типи:      

  • аналіз результатів праці педагога;
  • опис структури знань і системи загальнопедагогічних умінь, ви-сокий рівень сформованості яких забезпечує успіх діяльності;
  • опис спрямованості, характеру, здатності, що пояснює причини того чи іншого рівня діяльності.

Обєкти діяльності педагога на уроці.

         Методичний аспект діяльності педагога на уроці:

  1. Характер завдань, що вирішуються на уроці. Їх відповідність місцю уроку в системі знань, вимог програми.
  2. Уміння мобілізувати групу: встановлення готовності групи до уроку.
  3. Уміння показати комунікативну перспективу уроку під час ознайом-лення із завданнями уроку.
  4. Уміння вирішувати методичні завдання:

   а) вміння учнів орієнтуватися щодо майбутньої освітньої діяльності;

   б) характер дій, що складають процес вирішення конкретних методичних завдань:

  • урахування специфіки етапів освітньої діяльності;
  • необхідність і достатність для кожної групи;
  • градуйованість подання освітніх дій за ступенем збільшення складності;
  • ступінь досягнення планованого результату;
  • методична виправданість допоміжних засобів;
  • контроль та корегування освітньої діяльності учнів.
  1. Гнучкість методичного мислення.
  2. Ступінь цілеспрямованості уроку.
  3. Ступінь ефективності пояснення домашнього завдання.
  4. Ступінь ефективності закінчення уроку.

Вміння вирішувати виховні завдання:

  1. Ступінь реалізації виховного потенціалу:
  • навчального матеріалу;
  • форм діяльності учнів;
  • повнота врахування особливостей відповідного учнівського колективу.
  1. Уміння забезпечити розвиток учнів у процесі вирішення практичних та виховних завдань.
  2. Педагогічна тактовність.
  3. Об’єктивність оцінювання діяльності учня.

Володіння технікою педагогічної праці:

  1. Розподіл уваги.
  2. Гнучкість володіння аудиторією.
  3. Манера поведінки перед групою.
  4. Уміння створювати функціонально-технологічну атмосферу.
  5. Культура письма.