Вшанування подвигу

Починаючи з 19 лютого у ДПТНЗ ”Рокитнянський професійний ліцей» проведено ряд заходів щодо ушанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті героїв Небесної Сотні, які чотири роки тому своїм життям відстоювали справедливість та демократичне майбутнє в Україні.

У навчальних групах класними керівниками були проведені інформаційні години та тематичні бесіди «Революція Гідності: як це було?», «Пам’ять про Героїв Небесної Сотні завжди з нами» та інші. Учні разом з викладачами згадували основну історичну хронологію подій, декламували поезії, які були створені на Майдані.

У читальній залі бібліотеки ліцею, де була організована виставка статей, буклетів, книг з даної тематики, учні взяли участь у годині-реквієму до Дня пам’яті Небесної Сотні. Згадали події, які не залишають байдужими жодного громадянина України. Вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

20 лютого заняття у ліцеїі розпочалися виконанням Державного Гімну України та хвилиною мовчання як прояв вшанування подвигу учасників Революції  Гідності та увінчання пам’яті за всіма загиблими.

Ніколи не будуть забуті  імена  Героїв, і  завжди вони надихатимуть  патріотів  на  беззастережне  служіння  Батьківщині.

Трипільська культура

Творча робота нашого ліцею над методичним проектом

«Трипільська культура – джерело професійної майстерності»

Дуже цікавим елементом трипільської культури є архітектура. Будували вони величезні по тих мірках мегаполіси. Будиночки були від напівзаглиблених до двоповерхових площею 70-150 квадратів, були і храми по 500 квадратів. З матеріалу використовували глину, солому і дерево. Існували там і невеликі хутори 10-15 будинків. Але те що нас ріднить так це це будівництво мазанок. Стіни плелися з лози, гілок, потім закидалися товстим шаром глини з соломою. Дах міг бути двоскатним і чотирьохактним, покритий соломою.

Стіни жител фарбували червоною вохрою і білим каоліном, розписували складними орнаментами. За припущеннями дослідників, вони мали магічне, оберегове значення.

Зустрічалися у трипільців і будівлі побудовані на глиняних фундаментах обпалених вогнищами, а потім на ньому зводився каркас будинку.

При проведенні майстер-класу майстром виробничого навчання Глущенко Л.І.  було показано фрагмент оздоблення житлового помешкання з використанням природних матеріалів: глини і подрібнених трав. Було відображено поєднання традицій трипільського будування і сучасних технологій оздоблення інтер’єру.

Зовнішній вигляд трипільських споруд, відомий з глиняних моделей та археологічних розкопок, дає підстави стверджувати, українська народна архітектура успадкувала традиції трипільського будівництва.

Трипільці мешкали у глинобитних, білених ззовні і зсередини одно-, або двоповерхових будівлях. Це вже були справжні будинки, у яких вперше з’явилися двері, вікна, дво-, або чотирисхилий дах, горище, глиняна підлога (настил із колод, обмазаних глиною), меблі,  печі, господарські скрині, освітлення (каганці).

         На нашу думку фундаментом сучасної культури має стати така діяльність людини, яка буде спрямована не на підкорення природи, а на гармонію з нею. При будівництві  та експлуатації будинку людина своєю життєдіяльністю повинна сприяти відновленню екології і гармонізації життєвого простору що його оточує.